А що тут дивного? Невже нинішній піпл шукає якість? Він шукає напис на коробці "супер якісний товар", "24 біта", "hi-end", при цьому даний товар має коштувати менше 100 баксів. В наведеному вище обговоренні в синій гарна цитата приведена, про маркетинг. Оце він і є.
Візьмемо наприклад той же кларіон. DRX 9255 і його наступника DRZ 9255. Яка різниця? Так, звук став гірший, зате появилось купа сучасних фішок, типу проца, еквалайзера і т.п. Це чудово відображає стан нинішнього суспільства - люди перестали цікавитись максимальною якістю звучання, одночасно появилась потреба в пристроях, з допомогою яких можна виправити атрофоване вміння досягати результату інсталяцією (тобто, власною роботою). Це ж простіше, натикати куди-небудь динаміків, процем затримки виставити і ти супер!
Морель, який поступово відходить від ручних технологій, тому що це стає нікому не потрібне. Смерть Накамічі, ресіверів з чудовим звуком, але без дельфінчиків... Ще приклади потрібні?
А кросовери ті ж самі? Чому в мене, в Halin-a виходять кращі, які не псують звук? А заводські вартістю в 100, 200 доларів нікудишні? Хіба що виглядають гарно...
Китай... Бездушне масове виробництво, де критерієм є прибуток для задовільнення голоду. Ні про яку творчість не йдеться, ні про яке вкладування душі в те, що ти робиш. Задовільнення голоду споживацького суспільства, вихованого маркетологами.
Більшості клієнтів потрібно а) будь-як, аби подешевше, б) пантово, а як буде звучати пофіг, в) щоб голосно гупало, г) бренд (щоб потім сказати "та ти не шариш, в мене .....!!!").
А, що я тут розпинаюся... Коротше кажучи, я маю свою думку, а кожен має право на свою. Комусь корисні мої поради - чудово. Ні - мені від того гірше теж не стане
